Предмети

Українська мова

«Мова – то серце народу: гине мова – гине народ» Іван Огієнко

Для нас дуже важливо, щоб дитина усвідомлювала для чого їй потрібні ці знання та як їх можна застосувати у майбутньому житті. І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь…

Ця настанова великого Кобзаря є актуальною для навчання українських учнів за кордоном. З урахуванням того, що деякі наші учні мають рідну мову чеську, ми намагаємося виховувати шанобливе і бережливе ставлення до української мови; розвивати їх індивідуальне мовлення; збагачувати словниковий запас і, звичайно, прищеплювати любов до українського слова. Щоб дітям було цікавіше відвідувати наш «Крок», ми проводимо цікаво та нестандартно, застосовуючи наступні методи та форми навчання: інтерактивні технології,  «розкидані думки», відео-презентації, «уявний мікрофон», робота в парах, взаємоперевірка, робота з картками, різні види диктантів, вікторини, бесіди, квести тощо. Окрему увагу приділяємо патріотичному вихованню юних українців, адже, українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові.

Українська література

«Наша дума, наша пісня не вмре, чи не загине» – писав великий Кобзар.

І дійсно вони не загинули! Незважаючи на важкі, часто трагічні сторінки історії нашої країни, українська література була не лише збережена, але й розквітала з кожним новим поколінням художників слова. Летів на безшумних крилах час над замисленими степами і суворими курганами. Спроби жорстоких тиранів знищити багату, різноманітну спадщину наших предків, вирвати з корінням саму згадку про велич минулого України виявилися марні. Байдужі чужинці прагнули, щоб нащадки легендарного Кия, великої княгині Ольги і святого Володимира зреклися багатовікової спадщини, забули навіть рідну мову. Народ наш випробував безліч лих і стояв біля останньої межі, за якою нація втрачає свої корені. Але проходили століття, пісок часу засипав сиві кургани, правителі йшли в небуття, а живе слово талановитих письменників продовжувало жити. Воно вперто стукало в серця тих, заради кого його дбайливо зберігали протягом всієї історії нашого народу, хто вже став забувати власну історію, – в наші з вами серця.

У «Кроці» ми з дітьми знайомимося зі спадщиною великих українських майстрів – письменників і поетів. І нам дійсно є чим пишатися, чим захоплюватися, над чим сміятися і сумувати. Отже, нам слід замислитися і спробувати знайти відповідь на питання, над яким ще багато століть тому розмірковував автор «Велесової книги»: хто ми, куди йдемо?

Я і Україна

Одне з найбільш важливих завдань «Кроку» є привити в дітей любов до землі своїх предків – до України. 

На уроках «Я і Україна» ми ознайомлюємося з традиціями і культурою нашого народу, державними та національними символами. Пригадуємо історичне минуле нашої держави, щоб діти усвідомили, що нам є чим гордитися. Вчимо географію України, щоб знати, що Україна – це Карпати і Кримські гори, Гуцульщина і Донбас, ріки, моря і родючі чорноземи. 

Не залишаємо поза увагою й теперішню ситуацію в Україні, адже ми – українці. 

Географія

Вивчається географія України, рідного краю, села, міста, області, де народились батьки, живуть дідусі й бабусі. Географія, що нагадує про рідний дім, зігріває краєвидами, радує красою, захоплює таємницями, дивує величчю досягнень і людьми. Для цього використовуємо проєкти, коли діти разом з батьками шукають інформацію про свою малу батьківщину, її найкращі здобутки, досягнення і людей, а потім розповідають, показують, запрошують подорожувати інших. Таємничі замки, величні храми, місця сили, природні куточки України наповнюють учнів особистими відчуттями, переживаннями, цікавими власними історіями однокласників та їх родин. Кожен урок окрема подорож і новий гід. Така екскурсія не забувається, адже розповідається серцем.

Історія

Кожна освічена людина розуміє, що без історії Україна втратить своє значення, свій статус на фоні інших держав. Ніхто із нас не зможе пояснити, чому українці так шанують свою Батьківщину. Наш народ існує тільки завдяки тому, що його впродовж багатьох століть вимолювали, захищали й обороняли.

Знання історії допомагає людям жити. Завдяки історії ми знаємо про життя минулих поколінь, які пережили війни, боротьбу за незалежність. Ми повинні все це знати та пам’ятати. Адже неможливо виховати свідому людину, не навчивши її поважати предків, історію країни.

Тому хто знає історію, легше зрозуміти твори Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Івана Котляревського, Юрія Яновського, Миколи Хвильового та інших письменників.